Енциклопедія українського пейзажу Михайла Ряснянського

«Енциклопедія українського пейзажу» мариніста Михайла Ряснянського

Михайло Ряснянський народився 17 травня 1926 року у Таганрозі в сімʼї столяра, предки якого були запорозькими козаками.  Вже у віці 10 років у образотворчій студії під керівництвом С. Орлова, який прищепив любов до реалістичного мистецтва, він написав першу роботу олією (натюрморт з черепом), завдяки якій юний художник отримав першу відзнаку свого таланту. Під час Другої світової війни служив у стрілецькій дивізії, був поранений і контужений. Війна вплинула на всю його творчість – художник писав багато батальних сцен, мариністичних пейзажів, зображував військових та моряків. Після повернення до мирного життя, Михайло Ряснянський здобув професійну освіту у Ростовському художньому училищі та у Київському державному художньому інституті (де навчався у Тетяни Яблонської та захистив диплом на факультеті живопису у Сергія Григор’єва). 

Після університету протягом 10 років викладав у Кишинівському художньому училищі, а з 1968 по 1970 роки у Київському художньому інституті. 

Та на запрошення обласної організації Спілки художників у 1970 році він переїхав із сім’єю до Миколаєва, де продовжив свою творчу, педагогічну та громадську діяльність. Двері його майстерні були завжди відчинені для дітей і дорослих, де вчитель давав не тільки основи професійної грамоти для початківців, а й навчав художників, які вже були професійно сталі. Учні прозвали майстерню Ряснянського «Академія №18». Саме він у Миколаєві вперше в країні створив на той час прецедент, коли видавався документ про закінчення курсу навчання при творчій майстерні художника. Також разом з Миколою Бережним він стояв у самих витоків становлення Миколаївської обласної організації Національної спілки художників України, де і закладались основи своєрідної художньої аури Миколаєва.

Можна стверджувати, що Ряснянський – український художник, насамперед, за тематикою (сюжетні картини з козаками, ліричні українські пейзажі, море), та за технікою, де очевидним є продовження традицій південно української школи. Він писав морські, річкові, лісові, гірські, степові, сільські та міські пейзажі у різних місцях: в Криму та Карпатах, на порогах Мигії та старовинному Седневі, всі ці місця він називав «енциклопедією українського пейзажу». 

Михайло Олексійович брав участь у численних міжнародних, всесоюзних, республіканських та обласних виставках. У 1976 році він першим з миколаївських художників був удостоєний звання «Заслужений художник УРСР», а у 2001 році став народним художником України.

Крім активної творчої діяльності митець вів велику громадську роботу: був членом правління Миколаївської обласної організації Спілки художників України, головою художньої ради, членом правління міськкому ветеранів війни і праці, президентом обласного спортклубу «Ринг», членом правління товариства «Меморіал».

Михайло Ряснянський надавав дуже великого значення кольоровому строю картини, прагнув максимальної виразності. Також мав подвижницьке ставлення до мистецтва, чудово володів технікою та мав позитивне ставлення до світу. У своєму щоденнику, митець зазначав, що “мистецтво – річ нескінченна і до кінця незбагненна”.

Твори майстра знаходяться у багатьох музеях України, країн СНД, неодноразово репродукувалися в журналах, альбомах, календарях, в тому числі і за кордоном.

Михайло Ряснянський з 1970 року жив та творив у Миколаєві, помер у 2003 році та тут похований. 7 вересня 2018 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на фасаді Будинку художника в Миколаєві на честь народного художника. 

В межах проекту «Цифрова колекція музею: Мариністика» оцифрували 6 художніх робіт Михайло Ряснянський, які зберігаються у фондах Миколаївського музею суднобудування і флота.