


Цифрова колекція художнього музею
Проект «Цифрова колекція художнього музею» є унікальним для Миколаївського художнього музею ім. В.В. Верещагіна. Наразі через низку причин музейна колекція фарфору кінця XVIII – XX ст. та графічних творів XVIIІ – середини XX ст. у більшості недоступна для дослідників й відвідувачів та зберігається виключно у фондах. Хоча вона становить надзвичайну історико-культурну цінність, демонструє надбання української та європейської культури та раніше не була експонована для широкої аудиторії.
В результаті реалізації проекту було створено цифрову колекцію фарфору та графіки з вільним доступом до неї в форматі 24/7, що дозволяє ввести твори в науковий обіг, покращує джерельну базу наукових досліджень та забезпечує необмежене тиражування цих копій.
Так, в рамках проекту у 2020 році оцифровано, оброблено, досліджено та каталогізовано 518 графічних робіт (малюнок, акварель, пастель). У 2021 році – оцифровано та каталогізовано 302 одиниць порцеляни. Створено веб-ресурс, що дозволяє користувачам у зручному форматі переглядати та скачувати електронні копії графіки.

Видання ілюстрованих альбомів-каталогів є ще одним джерелом знань про рідкісну музейну колекцію серед культурних установ України.
У 2020 році ми створили 5 3D-моделей графіки в AR та надруковали серію поштових листівок для відповідного зчитування зображень. Реалізували освітню програму з 4 онлайн-лекцій із запрошеними експертами з України та Європи, які ділились знаннями та практичними порадами щодо розвитку музеїв та привернення аудиторії. У 2021 році створили 3D-моделі на основі 7 виробів з фарфору, відзняли навчальні відео щодо історії порцеляни та фотопроект із музейними експонатами. Також виготовили лімітовану промо-продукцію з кераміки для популяризації проекту. Проект сприяє збереженню та популяризації культурної спадщини України та дозволяє інтегрувати надбання вітчизняної культури у світовий культурний простір, а також відкриває Миколаїв як ще одну точку на культурній мапі країни.
Відео
-
Фарфор з підглазурним синім розписом вперше з'явився у 1420 році і став дуже популярним і відомим за правління китайського імператора Кансі (кінець XVII - початок XVIII ст.). На мануфактурі Meissen намагалися знайти ідеальний синій колір фарби, який найкраще повинен був виграшно
-
Історія техніки «пате-сюр-пате» У 1849 році на Севрській фарфоровій мануфактурі у Франції було розроблено техніку декорування фарфорової поверхні під назвою «pâte-sure-pâte», що буквально перекладається як «шар за шаром». Її винахідник Луї Роберт (Louis Robert). Художник - кераміст Марк Луї Солон
-
Порцеляна є благородним і найбільш досконалим видом кераміки. Як правило, у фарфорі виділяють кілька основних типів: бісквітний, твердий, м'який, кістяний. ТВЕРДИЙ і БИСКВІТНИЙ Німецька мануфактура Meissen у Саксонії стала відкривачем нової на той час «твердої» порцеляни. Тверду порцеляну іноді називають «справжньою» порцеляною.
-
Олександр Костянтинович Богомазов (1880-1930) увійшов до історії українського мистецтва як один з фундаторів національного кубофутуризму. Ще за життя був удостоєний гордого ймення «Український Пікассо». Але, один з кращих митців своєї доби, Богомазов був вилучений з мистецького процесу: його постать завжди подавалася
-
Миколаївський обласний художній музей імені В.В. Верещагіна – музей із столітньою цікавою історією. Протягом років він збирає, зберігає та відкриває своїм відвідувачам найкращі зразки образотворчого мистецтва, які були створені у різних країнах світу. У збірці музею є рідкісні експонати, аналогів
-
Мстислав Валеріанович Добужинський, видатний графік, майстер виразної лінії, тонкий ілюстратор і оформлювач книг, талановитий сценограф, учасник «Світу мистецтва», критик, мемуарист. Добужинський народився у 1875 році в Новгороді, виховувався батьком генерал-лейтенантом В. П. Добужинским. Навчався в кишинівській і віленській гімназіях, а потім