Роботи Бориса Кустодієва

Борис Михайлович Кустодієв (1878 –1927) – російський радянський художник. Академік живопису Імператорської Петербурзької Академії мистецтв (1909). Член Асоціації художників революційної Росії (з 1923 року). Портретист, театральний художник, декоратор.

Борис Кустодієв народився в Астрахані. Його батько, Михайло Лукич Кустодієв (1841-1879), був професором філософії, історії літератури і викладав логіку в місцевій духовній семінарії.

Батько помер, коли майбутньому художникові не було і двох років. Навчався Борис у церковно-приходській школі, потім в гімназії. З 15 років брав уроки малювання у випускника Петербурзької Академії мистецтв П. Власова.

Закінчивши семінарію, у 1896 році Кустодієв відправився вчитися до Москви, але в художню школу його не прийняли: Борису вже виповнилося 18 років і він був занадто дорослим. Тоді Кустодієв поїхав до Петербургу, де подав документи до Вищого художнього училища при Академії мистецтв.

В училищі Кустодієв багато працював, писав з натури, особливо захоплювався портретами. Ілля Рєпін, вчитель Бориса, надавав йому таку характеристику: «На Кустодієва я покладаю великі надії. Він художник обдарований, люблячий мистецтво, вдумливий, серйозний; уважно вивчає природу…».

Кустодієв почав свій шлях як художник-портретист. У 1901 році Рєпін залучив свого кращого учня до роботи над замовленою йому величезною картиною «Урочисте засідання Державної ради». 27 портретів були написані за ескізами Кустодієва, під керівництвом Рєпіна художник-початківець написав третину всього полотна. Уже під час роботи над етюдами до багатофігурної композиції студент Кустодієв проявив талант портретиста. У етюдах і портретних замальовках він впорався із завданням досягнення подібності з творчою манерою Рєпіна.

Влітку 1900 року Кустодієв відправився в Костромську губернію на етюди. Під час поїздки художник познайомився з Юлією Прошінскою, з якою обвінчався через три роки.

31 жовтня 1903 року закінчив Академію мистецтв із золотою медаллю, отримав звання художника за картину «На базарі» і право на річну пенсіонерську поїздку за кордон: спочатку до Франції, потім до Іспанії.

Кустодієв Борис Михайлович. 1878 – 1927. Живописець вивісок. 1920.

Ще до закінчення курсу взяв участь в міжнародних виставках в Петербурзі і Мюнхені (велика золота медаль Міжнародної асоціації).

У 1906 році він виступає з новими роботами за своєю концепцією – серіями полотен на теми яскраво-святкового селянського і провінційного міщансько-купецького побуту («Балагани», «Масниця»), в яких відчуваються риси модерну. Роботи видовищні та декоративні, вони розкривають народний характер через побутовий жанр. На глибоко реалістичній основі Кустодієв створював поетичну мрію, казку про провінційне життя.

У 1911 році у Кустодієва стався гострий напад болю у руці: вона довгий час турбувала художника, але лікарі були безсилі. Коли напади стали нестерпними, він відправився на лікування до Швейцарії, де провів рік в клініці доктора Рольє. А після операції у німецького професора Германа Оппенгейма Кустодієви повернулися до Росії.

Художник продовжує багато працювати – писав портрети, жанрові замальовки сільського життя. «Купчихи», «Красуня», «Купчиха», «Дівчина на Волзі» тощо.

Не звертаючи увагу на хворобу, Борис Михайлович  завзято продовжує роботу у  театрі, де його дуже цінували – у нього було безліч замовлень. У 1914 році він створив вже не тільки декорації, а й ескізи костюмів для «Смерті Пазухіна» в МХАТі. Оформив п’єси Островського – «Свої люди – розрахуємося», «Вовки та вівці», «Гроза». Декорації давалися Кустодієву легко, і працював він швидко. Художник був добре знайомий з Костянтином Станіславським і Володимиром Немировичем-Данченком, написав багато портретів акторів МХАТу – Миколи Александрова, Івана Москвіна та ін.

У 1916 році біль у руці повернулася з більшою силою, але в Німеччину до професора Оппенгейма  було вже не потрапити: йшла Перша світова війна. Кустодієва чекала важка операція в Петербурзі: лікарі прийшли до висновку, що потрібно робити вибір – боротися за збереження рухливості або тільки рук, або тільки ніг. Важке рішення довелося прийняти дружині художника.

У березні 1916 року Кустодієв захворів на туберкульоз хребта, що призвело до інвалідності. З тої пори був прикутий до інвалідного візка. Відчуття, що життя покидає його, спонукали до сплесків активності.

Він продовжував співпрацювати з театрами: в 1918-1920 роках Кустодієв створив декорації до опер «Царська наречена» та «Снігуронька» для Великого театру, «Вража сила» для Маріїнського театру та ін.

Купальниці. 1926.

У 1925 році у МХАТі поставили «Блоху» Євгена Зам’ятіна, декорації до якої малював Кустодієв. Режисер Олексій Дикий згадував: «Ніколи у мене не було такої повної, такої надихаючої однодумності з художником, як при роботі над виставою «Блоха»… Художник повів за собою весь спектакль, взяв як би першу партію в оркестрі, усе слухняно і чуйно зазвучало в унісон». Декорації у виконанні Кустодієва були барвисті, близькі до його жанрової картини.

За рік до смерті Кустодієв завершив роботу над картиною «Російська Венера». Лікарі дозволяли йому працювати всього кілька годин, так що на «Венеру» у художника пішов майже рік.

У лютому 1927 року Кустодієв звернувся до Народного комітету освіти з проханням надати йому дозвіл на виїзд до Німеччини на лікування. У березні дозвіл було отримано, як і державна субсидія на поїздку. Але виїхати Кустодієв не встиг: закордонний паспорт був готовий через 10 днів після його смерті.

Художник помер 26 травня 1927 року в Ленінграді і був похований на цвинтарі Олександро-Невської лаври.

У колекції Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна зберігаються 3 графічні твори Бориса Михайловича Кустодієва. У київського колекціонера А.Д. Тульчинського у 1965 році був придбаний графічний аркуш «Купальниці» (1926), виконаний гуашшю. Через три роки у Тульчинського в техніці акварель придбано ще один твір «Живописець вивісок» (1920). Для цієї роботи характерна мальовнича пластика, декоративність, яка з часом стане характерною відзнакою творчості художника.

Купець. 1920.

Вже з початку 1900-х років Борис Михайлович розробляв своєрідний жанр портрета, вірніше, портрета-картини, портрета-типу, в якому модель пов’язана воєдино з навколишнім її пейзажем або інтер’єром. Одночасно це узагальнений образ людини і його неповторна індивідуальність, розкриття її через навколишню модель світу. За своєю формою ці портрети пов’язані з жанровими образами-типами Кустодієва («Автопортрет». (1912), портрети А. І. Анісімова (1915) та Ф. І. Шаляпіна (1922).

Один з таких портретів музей придбав у московського колекціонера І.І. Подзорова у 1961 році, виконаний у техніці акварель. Це твір «Купець» (1920). На тлі міських будівель магазину і трактиру крупним планом представлена монументальна фігура купця, у смушевій шапці, коштовній шубі та палицею у руці. Твір вирізняється яскравою характеристикою зовнішності, робиться акцент на артистизмі моделі.

a

Tue ‒ Thu: 09am ‒ 07pm
Fri ‒ Mon: 09am ‒ 05pm

Adults: $25
Children & Students free

673 12 Constitution Lane Massillon
781-562-9355, 781-727-6090