Твори П. Соколова-Скаля

Павло Петрович Соколов-Скаля – видатний радянський живописець і графік. Дійсний член Академії мистецтв СРСР (з 1949).

Народився в Стрельні поблизу Петербурга 21 червня (3 липня) 1899 у сім’ї залізничного службовця. З 1906 року сім’я переїхала до Саратова, а у 1914році до  Москви. Соколов навчався в школі-студії відомого художника І.І. Машкова (1914-1918) і Вищих художньо-технічних майстернях (Вхутемас, 1920-1922). У 1919 році, працюючи як художник-оформлювач в Троїцьку (Оренбурзька губернія), додав до свого прізвища приставку Скаля. Був головою об’єднання «Буття» (з 1920) і членом АХРР (з 1926). Жив в Москві.

Темпераментний, по-своєму яскравий живописець і графік, в ранній період примикав до експресіонізму ОСТовского спрямування (серія малюнків тушшю «Роки і люди». 1929). Зробив собі ім’я як автор історико-революційних і батальних картин, які послідовно збільшувалися в масштабах, являючи як би офіційні «вікна в історію» (Таманський похід, 1928; Шлях з Горок, 1938; обидві роботи – в Третьяковській галереї). Пізніше багато сил віддавав вже не тільки картинам, а величезним панно, написаним по усереднено-бригадному методу, де все ж виділялася бравурно-«барокова» манера головного майстра (Взяття Зимового палацу, 1939, головний павільйон Всесоюзної сільськогосподарської виставки та ін.).

Багато працював як педагог (на Центральних художніх курсах АХРР (1922-1930) і в інших училищах, в тому числі в Студії військових художників імені М.Б.Грекова (1932-1941).

Був удостоєний Сталінської премії за військово-політичні плакати для «Вікон ТАРС» (1942). Вцілому ряді полотен відобразив сталінську концепцію Другої Світової війни, сприяючи додаванню «стилю тріумфа» і паралельно надаючи йому національно-романтичного забарвлення (Іван Грозний в Лівонії, 1937-1943, Російський музей). Спільно з В.Н. Яковлевим керував відновленням панорами Оборона Севастополя Ф. А. Рубо (1954-1956).

Створював також книжкові ілюстрації (до російських билин, казці П. П. Єршова «Коник-Горбоконик»; обидві роботи – 1949), працював як художник театру (оформлення Івана Грозного А.Н. Толстого в Малому театрі, 1945.). Підготував дві «Автомонографії» – «Роки і люди» і «Борг художника» , що вийшли у 1959 і 1963 роках.

Помер Соколов-Скаля в Москві 3 серпня 1961.

У музейній колекції зберігаються 25 робіт видатного митця. Серед них 2 полотна, виконані у техніці олійного живопису – «Портрет дружини» (1928), що надійшла з Державної Третьяковської галереї (1965) та «Сосни» (1950), яка була передана з Дирекції виставок Спілки художників СРСР (1967).

Значним явищем у поповнені музейного зібрання було придбання 23-х графічних аркушів митця у дружини художника А.С. Соколової-Скаля у 1981 році. Ці твори створені митцем протягом 1920-х – 1930-х років. У своїй більшості вони виконані тушшю, також художник використовує олівець, пастель, сангіну та акварель.

У 1920-х роках Соколов-Скаля виконує ряд портретів «Жіночий портрет» (1920) та «Портрет чоловіка в тюбетейці» (1920), «Атопортрет» (1920), які зберігаються у мезеї.

До придбаної колекції також ввійшли 3 графічні аркуші анімалістичної тематики: 2 твори «Бик» (1927 р., однакові назви та роки створення), виконані сангіною та «Верблюд», створений у техніці акварель. Протягом 1929–1930-х роках художник тушшю виконує рисунки до журналів «Шлях МОДРу» та видавництва ЦК.

У цей період Соколов-Скаля багато працює над ілюстраціями до літературних видань, які виконує тушшю. Це ілюстрації до нарисів О. Ю. Тівель-Левіта «Банде матарам» (1927) та І. Ельвіна «Амеріканські профшахраї» (1930); до оповідання Еріка Уолронда «Байле» (1929); заставка до оповідання Г. Саутама тощо. У техніці акварель митець створює ряд творів на тему Самарканду – «У Самарканді», «Самаркандський мідник» (1929), «Самаркандський пейзаж» (1930-ті роки).

Придбані до музейного зібрання твори П.П. Соколова-Скаля яскраво демонструють надбання митця як художника-графіка у ранній період творчості.