Твори П. Соколова-Скаля

Павло Петрович Соколов-Скаля – видатний радянський живописець і графік. Дійсний член Академії мистецтв СРСР (з 1949).

Народився в Стрельні поблизу Петербурга 21 червня (3 липня) 1899 у сім’ї залізничного службовця. З 1906 року сім’я переїхала до Саратова, а у 1914році до  Москви. Соколов навчався в школі-студії відомого художника І.І. Машкова (1914-1918) і Вищих художньо-технічних майстернях (Вхутемас, 1920-1922). У 1919 році, працюючи як художник-оформлювач в Троїцьку (Оренбурзька губернія), додав до свого прізвища приставку Скаля. Був головою об’єднання «Буття» (з 1920) і членом АХРР (з 1926). Жив в Москві.

Темпераментний, по-своєму яскравий живописець і графік, в ранній період примикав до експресіонізму ОСТовского спрямування (серія малюнків тушшю «Роки і люди». 1929). Зробив собі ім’я як автор історико-революційних і батальних картин, які послідовно збільшувалися в масштабах, являючи як би офіційні «вікна в історію» (Таманський похід, 1928; Шлях з Горок, 1938; обидві роботи – в Третьяковській галереї). Пізніше багато сил віддавав вже не тільки картинам, а величезним панно, написаним по усереднено-бригадному методу, де все ж виділялася бравурно-«барокова» манера головного майстра (Взяття Зимового палацу, 1939, головний павільйон Всесоюзної сільськогосподарської виставки та ін.).

Багато працював як педагог (на Центральних художніх курсах АХРР (1922-1930) і в інших училищах, в тому числі в Студії військових художників імені М.Б.Грекова (1932-1941).

Соколов-Скаля, Павло Петрович. 1899 – 1961. Автопортрет. 1920.
Жіночий портрет. 1920.
Портрет чоловіка в тюбетейці. 1920.

Був удостоєний Сталінської премії за військово-політичні плакати для «Вікон ТАРС» (1942). Вцілому ряді полотен відобразив сталінську концепцію Другої Світової війни, сприяючи додаванню «стилю тріумфа» і паралельно надаючи йому національно-романтичного забарвлення (Іван Грозний в Лівонії, 1937-1943, Російський музей). Спільно з В.Н. Яковлевим керував відновленням панорами Оборона Севастополя Ф. А. Рубо (1954-1956).

Створював також книжкові ілюстрації (до російських билин, казці П. П. Єршова «Коник-Горбоконик»; обидві роботи – 1949), працював як художник театру (оформлення Івана Грозного А.Н. Толстого в Малому театрі, 1945.). Підготував дві «Автомонографії» – «Роки і люди» і «Борг художника» , що вийшли у 1959 і 1963 роках.

Помер Соколов-Скаля в Москві 3 серпня 1961.

Верблюд.
Самаркандський пейзаж. 1930-ті роки.
Самаркандський мідник. 1929.

У музейній колекції зберігаються 25 робіт видатного митця. Серед них 2 полотна, виконані у техніці олійного живопису – «Портрет дружини» (1928), що надійшла з Державної Третьяковської галереї (1965) та «Сосни» (1950), яка була передана з Дирекції виставок Спілки художників СРСР (1967).

Значним явищем у поповнені музейного зібрання було придбання 23-х графічних аркушів митця у дружини художника А.С. Соколової-Скаля у 1981 році. Ці твори створені митцем протягом 1920-х – 1930-х років. У своїй більшості вони виконані тушшю, також художник використовує олівець, пастель, сангіну та акварель.

У 1920-х роках Соколов-Скаля виконує ряд портретів «Жіночий портрет» (1920) та «Портрет чоловіка в тюбетейці» (1920), «Атопортрет» (1920), які зберігаються у мезеї.

Жінка, яка миє підлогу. 1927.
Бик. 1927.
Оголена.

До придбаної колекції також ввійшли 3 графічні аркуші анімалістичної тематики: 2 твори «Бик» (1927 р., однакові назви та роки створення), виконані сангіною та «Верблюд», створений у техніці акварель. Протягом 1929–1930-х роках художник тушшю виконує рисунки до журналів «Шлях МОДРу» та видавництва ЦК.

У цей період Соколов-Скаля багато працює над ілюстраціями до літературних видань, які виконує тушшю. Це ілюстрації до нарисів О. Ю. Тівель-Левіта «Банде матарам» (1927) та І. Ельвіна «Амеріканські профшахраї» (1930); до оповідання Еріка Уолронда «Байле» (1929); заставка до оповідання Г. Саутама тощо. У техніці акварель митець створює ряд творів на тему Самарканду – «У Самарканді», «Самаркандський мідник» (1929), «Самаркандський пейзаж» (1930-ті роки).

Придбані до музейного зібрання твори П.П. Соколова-Скаля яскраво демонструють надбання митця як художника-графіка у ранній період творчості.

«Джогенда встромив Джексону в груди довгий і тонкий кинджал». Ілюстрація до нарису Олександра Юрійовича Тівель – Левіта «Банд матарам». 1927.
Заставка до оповідання Г. Саутама (Евген Васильович Толкачов (1896-не раніше 1960) «Штрейбрехер». 1930.
Ілюстрація до оповідання Еріка Уолронда «Байле». 1929.
«Тіло наглядача лежало на палубі». Ілюстрація до нарису Олександра Юрійовича Тівель-Левіта «Банде матарам». 1927.
Ілюстрація до оповідання Еріка Уолронда «Байле». 1929.
Париж о 6 годині ранку. 1928.
Ілюстрація до оповідання Еріка Уолронда «Байле». 1929.
Обшук. Малюнок для журналу видавництва ЦК.1929.
Ілюстрація до нарису І. Ельвіна «Американські профшахраї». 1930.
«Стріляти до останнього патрону». Ілюстрація до нарису Олександра Юрійовича Тівель-Левіта «Банд матарам». 1927.
a

Tue ‒ Thu: 09am ‒ 07pm
Fri ‒ Mon: 09am ‒ 05pm

Adults: $25
Children & Students free

673 12 Constitution Lane Massillon
781-562-9355, 781-727-6090