Цибулиний декор порцеляни Майсен
Фарфор з підглазурним синім розписом вперше з’явився у 1420 році і став дуже популярним і відомим за правління китайського імператора Кансі (кінець XVII – початок XVIII ст.).
На мануфактурі Meissen намагалися знайти ідеальний синій колір фарби, який найкраще повинен був виграшно підкреслити білий майсонівський фарфор.
Курфюрст Август Сильний навіть призначив нагороду в 1000 талерів тому, хто винайде такий рецепт. То була значна сума на той час. Після численних дослідів дійшли до відкриття, що кобальт у поєднанні з киснем при випаленні дає необхідний результат. Кобальт почали видобувати у гірських родовищах Саксонії. Фарба на основі кобальту наносилася під глазур. Після випалу розпис ставав із темно-зеленого яскраво синього кольору. Такий прийом освоєний на мануфактурі Майсон з 1717 року.
Винахідником безпосередньо мотиву розпису став Йоган Давид Кретшмар (Johann David Kretschmar), який був одним із художників на мануфактурі Майсон. Повторення та варіації східно-азіатських мотивів кобальтового розпису призвели до створення ним нового орнаменту у 1729 році. Спочатку він називався «blue ordinaire» або «Blau und Weiss ordinair gemahlt». У ньому зображалися персики, гранати, як символ родючості, лимон, бамбукові палички, листя і квітучі лотос і хризантеми.
До 1739 року розпис було доведено до досконалості.
Цей розпис знайомий усьому світу, свого часу він почав активно копіюватися багатьма фабриками, у зв’язку з тим, що мануфактура не запатентувала свій розпис. Серед відомих виробників, які також не уникли повторів цибулинного розпису порцеляни Meissen, стали “Villeroy & Boch” (Німеччина) та “Wedgwood” (Великобританія)
Ця помилка була виправлена у 1886 році. Для захисту від подальших підробок та імітування стали ставити додаткове тавро у вигляді схрещених мечів.
Назва «цибулинний розпис» виникла випадково. Оскільки художники не знали, як насправді виглядають дивовижні фрукти і квіти, які вони намагалися зобразити, малюнок граната в розписі за схожістю зовнішніх рис колеги Кретшмара іронічно назвали цибулею. І з 1850 року ця назва узвичаїлася і закріпилася, навіть не дивлячись на те, що основним мотивом цього розпису є центральне зображення півонії, що обвивають стебла бамбука. Примітно, що деякі вироби сервізів зображення гранатів по краю взагалі можуть бути відсутніми.
Цибулинний розпис став одним із найвідоміших і найпопулярніших декорів. У 1865 році традиційний синій цибулинний візерунок стали обробляти золотом.
Але ці варіанти не прижилися. Зрідка можна зустріти предмети з цибулинним розписом рожевого, зеленого, чорного та червоного кольорів.
Ще більш рідкісний варіант розпису називається Red bud, іноді можна зустріти назву Blue onion rich, де акценти промальовані червоним кольором на синьому декорі, або навіть деякі елементи виконані червоною фарбою.
В даний час, як і раніше, цибулинний декор мануфактури Meissen наноситься тільки вручну. Від художника потрібна неймовірна точність і розміреність кожного штриха та мазка, оскільки сіро-зелена фарба наноситься на пористу поверхню обпаленої, але не глазурованої порцеляни та миттєво вбирається. У зв’язку з цим стерти помилково нанесені елементи неможливо. Після нанесення малюнка виріб занурюють у глазур, і візерунок зникає. Він проявляється вже при заключній стадії виробництва – випаленні в печі при температурі 1450 градусів за Цельсієм.
Meissen – є однією з небагатьох мануфактур, які підтримують та здійснюють підглазурний розпис саме у тих традиціях, як це було 300 років тому.
Незважаючи на таку непоетичну назву, цибулинний декор вважався символом витонченої краси. Посуд з таким розписом був функціональним, зручним, представницьким і престижним.
В колекції Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна почесне місце серед порцелянових виробів займає ваза-фруктовниця 1737 – 1750-ті рр., створена в період Й.Й. Кендлера. Предмет виконаний саме у техніці цибулиного розпису.
По матеріалам meissen.com, lladro.com, robbeberking.com,
антикварні форуми, наукова література за тематиками,
пов’язаними з технологією виробництва фарфорових виробів
