Михайло Жук: КВІТИ

Михайло Іванович Жук (1883 –1964) – неординарна особистість з різнобічними уподобаннями: український художник, живописець, графік, кераміст, прозаїк, поет, драматург, казкар, критик, перекладач, педагог.

Михайло Жук народився у містечку Каховка Херсонської області в сім’ї робітника-маляра. Навчався в Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, а також у Краківській академії мистецтв у Станіслава Виспянського та Юзефа Мегоффера.

Саме у Кракові Жук зацікавився модерном, який буквально полонив тодішню Європу. Митець чудово поєднав досягнення європейської графіки з традиціями українського народного живопису з його тяжінням до орнаментально-декоративного стилю, створивши таким чином єдиний художній організм.

Поза увагою митця не залишилось і оформлення книги. Він прагнув прищепити графіці новітні форми, піднести оформлення книги до рівня мистецьких творів.

У 1917 році Жук брав активну участь у створенні Вищої художньої школи в Україні – Академії мистецтв, керував портретною майстернею цього навчального закладу, там і отримав звання професора.

Впродовж 1905–1916 років митець жив у Чернігові, з цим містом його поєднувала багаторічна дружба з родиною Коцюбинських, Миколою Лисенком, Миколою Вороним, Павлом Тичиною. Жук збирав у своєму домі творчих особистостей, даючи можливість вільного і плідного спілкування письменникам і художникам.

Жук Михайло Іванович. 1883 – 1964. Гладіолуси. (Канни). 1932.

У станковій графіці художник значну увагу приділяв створенню портретів відомих діячів культури. Портрети мають документальний характер, хоч і виконані з великою мірою узагальнення. Вдалій передачі внутрішнього стану часто допомагають точно обрані елементи тла, що є символами творчості портретованого.

Михайло Жук був також різнобічним графіком. Захопившись силуетом, не проминув екслібриса, здійснивши значний внесок у становлення цього жанру в сучасному українському мистецтві. Йому було притаманне синтетичне відчуття мистецтва. Послідовний прихильник символізму та стилю модерн, він разом з тим опанував пластичні відкриття нових авангардних течій.  З 1917 року Михайло Жук мав можливість спілкуватися з такими художниками, як Георгій Нарбут, Василь Кричевський та Михайло Бойчук. Можливо, саме вони вплинули на митця і спонукали його до нових формальних пошуків.

Червоною лінією у  творчості М. Жука проходить поетична тема квітів. Це численні витончені букети, тендітні троянди і гладіолуси, кульбаби і маки, виконані у техніці акварелі. У зібранні Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна зберігаються два графічних аркуша митця: «Гладіолуси. (Канни)». 1932 р., придбана у одеського колекціонера І.І. Володіна та «Квіти».1947 р., дарча від І.І. Володіна у 1980 р.

Квіти. 1947.

Майже 40 років творчість Михайла Жука була тісно пов’язана з Одесою (з 1925 і до 1964 років). Тут він викладав і був проректором Художнього інституту.

Останні роки життя художник тяжко хворів, був прикутий до ліжка. В цей час він віддавав перевагу літературній діяльності: писав спогади, вірші, в яких почесне місце було відведене Одесі, її героїчному минулому і, звичайно ж, морю.

a

Tue ‒ Thu: 09am ‒ 07pm
Fri ‒ Mon: 09am ‒ 05pm

Adults: $25
Children & Students free

673 12 Constitution Lane Massillon
781-562-9355, 781-727-6090