Графіка Сергія Лучишкіна
Сергій Олексійович Лучишкін (1902-1989) – відомий живописець, графік, сценограф, режисер. Заслуженний художник РСФСР.
Народився 30 травня (12 червня за новим стилем) 1902 року в Москві у родині купців. Сергій з дитячих років любив малювати. З 15 років навчався на курсах декламації (з 1919 р Державний інститут слова). Паралельно займався в 1919-1924 роках в Вільних художніх майстернях у А.Ю. Архіпова, а потім (коли вони були перетворені у ВХУТЕМАС) у Любові Попової, Олександри Екстер та Надії Удальцової.
У 1922 році на виставці групи «проекціоністів» у Музеї живописної культури і на «1-й Дискусійній виставці об’єднань активного революційного мистецтва» (1924) показував абстрактні композиції, виступаючи в рамках об’єднання «Проекціоністи», з такими ж роботами брав участь у Першій російської художній виставці в галереї Ван Дімен в Берліні й Амстердамі в 1922-1923 роках. Закінчив навчання зі званням художника 1-го ступеня. Дипломна робота – картина «Піонерія». Був членом групи «Метод» (1924) і «Товариства станковистов» (ТСТ з того ж року).
У 1924 році С.А. Лучишкін вступив до «Товриства станковистів» і експонував свої твори на його виставках. Був експонентом на чотирьох виставках ТСТ. Серед представлених картин «Труби», «Я дуже люблю життя», «Кулька полетіла», «Голод у Поволжжі» та ін.
У період 1927-х – 1932-х років Сергій Олексійович брав активну участь в численних зарубіжних виставках радянського мистецтва: в Японії, Відні, Швейцарії, Філадельфії та Стокгольмі, Осло, Амстердамі, Нью-Йорку та Лондоні, Цюріху, Берліні, Йоганнесбурзі, Пітсбурзі тощо.
У 1934 році в Москві відбулася перша персональна виставка творів Лучишкіна.
У роки Другої світової війни митець з групою художників був евакуйований на Алтай, в місто Барнаул, де організував три виставки і виконував різні доручення крайкому. У 1944 р повернувся з евакуації до Москви.
У повоєнний час Лучишкін брав участь під керівництвом Ігоря Грабаря в реставрації розписів в будівлі Академії наук СРСР, в приміщенні старої будівлі Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова. Працював в галузі монументального живопису: панно «Рига» для ресторану Ризького вокзалу в Москві в 1947 р, розпис плафона вітальні Центрального Будинку дітей залізничників в Москві і ін.
Понад 20-ти років свого життя присвятив спортивній тематиці. Здійснив численні зарубіжні туристичні поїздки в Італію, Англію, Югославію, Південну та Північну Африку, круїз навколо Європи і ін. В тому числі на зимові Олімпійські ігри в Греноблі у 1968 і Саппоро у 1972 роках.
Помер Сергій Олексійович Лучишкін 27 листопада 1989 року в Москві на вісімдесят восьмому році життя.
За своє довге життя скромний по життю художник не отримував ні Сталінську, ні Державну премії. А всього лише дослужився до Заслуженого художника РРФСР і отримав Орден Дружби народів за велику роботу з підготовки та проведення Ігор XXII Олімпіади в Москві в 1980 році… Проте його творчість представлена в багатьох музейних зібраннях.
По собі він залишив спогади, озаглавлені за назвою однієї з його картин, «Я дуже люблю життя. Сторінки спогадів».
У колекції Миколаївського художнього музею ім. В.В. Верещагіна зберігаються 10 творів Сергія Олексійовича Лучишкіна. Це один твір олійного живопису та 9 графічних аркушів. Усі твори були придбані у автора в 1976 році.
Картина живопису «Хлопчик з метеликом» створена митцем у 1933 році. На тлі, що представлено блакитно-рожевими переливами, зображено хлопчика у блакитному костюмчику у повний зріст. У правій руці він тримає сачок, ліва рука зігнута у лікті, на зап’ясті – білий метелик. Хлопчик, великими блакитними очима, не дивиться на метелика, його погляд спрямований удалину. Картина – це не метафора щасливого завтра і не романтизація дійсності, вона сповнена суму, не викликає мажорних почуттів. Картина «Хлопчик з метеликом» – нетипова оповідь для радянського мистецтва 1920-х років.
Серед графічних творів «Ескіз декорації до балету І Стравінського «Жар-птах», виконаний мішаною технікою (акварель, золота та срібна фарби) у 1920-х роках.
Події 1905 року знайшли своє відображення у чотирьох графічних творах, що створені художником у 1925 році: «Цар і приспішники у 1905 році», «Рух у флоті у 1905 році», «9 січня1905 року», «Аграрний рух у 1905 році». Аркуші створені тушшю.
Три жанрові композиції «Комсомолія» (1926), «Матроси» (1929) та «На току. Колгосп «Червона Кубань» (1930) виконані тушшю та аквареллю. Твір «Пейзаж. Москва ввечері» (1928) представлений кольоровими олівцями.
